сходити

I сх`одитидок. зійти

1) (вниз) to go down, to descend, to come (to get) down; (з трамваю) to alight

сходити з дороги — to sidestep, to leave the road, to get out of the way

сходити з рейок — to run off the rails, to leave the rails, to be derailed

сходити зі сцени — to leave the stage, to go off; перен. to quit the stage, to retire from the stage

сходити з корабля — to land, to go ashore

це слово у нього не сходить з язика — that word is always in his mouth

не сходячи з місця — on the spot

2) (підніматися) to mount, to go up; (на гору) to ascend, to climb

сходити на вершину — to ascend the summit

сходити на трибуну — to mount the platform

3) (про небесні світила) to rise

сходяче світило — перен. rising star

4) (про фарбу, шкіру та ін.) to come off; (про сніг) to vanish, to melt

фарба зійшла зі стіни — the paint came off the wall

сходити нанівець — to come to naught, to shrink to nullity

5) (про рослини) to sprout, to spring, to germinate, to braird

6) перен., розм. (закінчитися благополучно) to turn out well

сходити з рук — to get away with, to escape punishment

II сход`ити

(кудись) to go

сходити по щось — to fetch

сходити на базар — to go marketing (to the market)

сходити подивитися — to go and see