терпіти

(біль, збитки та ін.) to endure, to bear, to suffer; (миритися з чимсь) to tolerate; (зносити) to stand; to put up (with)

терпіти голод (холод) — to bear (to endure) hunger (cold)

терпіти нужду — to suffer from want (of)

терпіти збитки — to bear (to sustain) losses

я його не можу терпіти — I cannot bear (stand) him

справа не терпить зволікання — the business is pressing

йому не терпиться піти туди — he is eager to go there