тон
(у різн. знач.) tone; муз. key; (про картину) tint; (манера тж.) style, manner
високий тон — thin tone
задавати тон — to set the fashion; to rule the roast
мажорний тон — major key
мінорний тон — minor tone (mode), minor key
м'який (лагідний) тон — soft key
низький тон — deep (low) tone
основний тон муз. — tonic
хороший (поганий) тон перен. — good (bad) form
холодний тон перен. — cold (icy) tone
тон наказу (наказовий тон) (підвищений) — peremptory tone (accent), high tone
збавити (знизити) тон — to sing small
налаштований на високий тон — pitched too high
Українсько-англійський словник