стояти
[stojaty]
дієсл.
1) stać
стояти навколішки — klęczeć
стояти табором — obozować, biwakować
2) stać, zostać (стати) (zostać np. mistrzem) (напр. стати чемпіоном)
бути перешкодою / стояти на заваді — ... na przeszkodzie
Українсько-польський словник