відучувати
віду́чувати
несов. — відучувати, сов. — відучити
1) отучать, отучивать разг.; отучить, разг. отваживать, отвадить
2) (только сов.: кончить учить) разг. отучить
Українсько-російський словниквіду́чувати
несов. — відучувати, сов. — відучити
1) отучать, отучивать разг.; отучить, разг. отваживать, отвадить
2) (только сов.: кончить учить) разг. отучить
Українсько-російський словник