вінця
ві́нця
(ободок на верхнем крае сосуда) венчик, край, края мн.
по (самі) вінця — полно; вровень с краями, до краёв, доверху прям.
Українсько-російський словникві́нця
(ободок на верхнем крае сосуда) венчик, край, края мн.
по (самі) вінця — полно; вровень с краями, до краёв, доверху прям.
Українсько-російський словник