дощенту
доще́нту
нар.
до основания; (при глаг. згоріти, зруйнувати и т.п. — обычно) дотла; разг. в прах, в пух, в пух и (в) прах; (полностью) начисто
розбити ворога дощенту — разбить врага в пух [в прах, в пух и (в) прах], разбить врага наголову
Українсько-російський словник