Українсько-російський словник

розгін

розгі́н

Разгон; разбег, разг. разбежка; (приобретённая скорость) раскат

з розгону — с разгону [разгона]; с разбегу [разбега]

орати в [у] розгін — пахать от середины к краям

ударити з розгону — ударить с размаху [размаха]

Українсько-російський словник