Українсько-російський словник

розум

ро́зум

1) ум, разум; (способность логически мыслить, рассуждать — обычно) рассудок, разг. толк, устар. смысл

розуму сила (в кого) — ума палата (у кого)

братися, взятися за розум — браться, взяться [хвататься, хватиться] за ум

втратити [стратити] розум — потерять рассудок, лишиться [разг. решиться] ума [рассудка], сойти с ума, спятить; помешаться

довести до розуму — а) (что) привести в порядок; б) (кого) поставить на ноги; научить умуазуму; воспитать, вскормить

доходити, дійти (до) розуму — остепеняться, остепениться, умнеть, поумнеть, набираться, набраться ума

при (своєму) розумі — в (своём [здравом]) уме

приходити, прийти до розуму — разг. образумливаться, образумиться, браться, взяться за ум

світлий розум — светлый ум, светлая голова

спасти на розум — прийти на ум

2) (значение) смысл

Українсько-російський словник