річ

I (род. речі)

1) вещь, предмет; (как составная часть целого) принадлежность

речі першої необхідності — предметы первой необходимости

речі туалету — принадлежности туалета

річ у собі — филос. вещь в себе

говорити про високі речі — говорить о высоких материях

2) (обстоятельства, обстановка) разг. дело

річ у тому, що... — дело в том, что...

в чому річ? — в чём дело?

до речі кажучи — кстати [к слову] сказать

з якої речі? — разг. с какой стати?

не до речі — некстати, неуместно; невпопад

стан речей — положение вещей [дел]

II (род. речі)

(слова; разговор) речь; рассуждение; беседа

вести річ (до чого) — клонить [вести] (разговор, речь) (к чему)

мов [ніби] не до нього річ — будто не к нему обращаются