Ірак
Держава в Азії, на узбережжі Перської зат. У центральній частині алювіальні низ. Месопотамії, на пн. сх. Курдистанські г., на зх. кам'янисті й піщані пустелі (бл. 40% поверхні); клімат тропічний континентальний, сухий і вкрай сухий; р.: Тигр, Євфрат і Шатт-ель-Араб, інтенсивно використовуються для зрошення; рослинність степова і пустельна. Араби (77% населення), курди (19%), туркмени; мусульмани (96%), християни; у містах 71% населення; гол. м.: Баґдад, Ель-Басра, Мосул, Кіркук. Багаті поклади нафти, природного газу, сірки; в основу економіки покладено видобуток і експорт нафти-сирцю; нафтопереробна, текстильна промисловість; вирощування пшениці, цукрової тростини, бавовни й фінікової пальми; густа мережа нафтопроводів. Історія. У давнину на території І. держави Вавилонія та Ассирія; у VII ст. завойований арабами; 750-1258 баґдадський халіфат Аббасидів; у XIII ст. спустошений монголами; від XVI до 1918 Османська імперія; 1920-32 брит. мандатна територія; 1921 проголошена конституційна монархія; від 1932 формально незалежний; 1943 оголосив війну державам осі; 1945 співзасновник Ліги араб. держав; 1955-59 у складі Баґдадського пакту; 1958 воєнний переворот ген. А. ель-К. Касема і проголошення республіки; 1968 соціалістична партія Баас вчинила переворот та захопила владу; регулярні повстання курдів, котрі домагаються автономії; від 1979 президентську посаду обіймає Саддам Гусейн; 1980-88 війна з Іраном; VII 1990 агресія у Кувейті; після відхилення резолюцій Ради Безпеки ООН міжнародна блокада І.; I-II 1991 війна у Перській зат. — міжнародна операція збройних сил (переважно США) проти І., яка закінчилася його капітуляцією; повстання курдів та шиїтів брутально придушує іракська армія; внаслідок міжнародного тиску уряд І. припинив воєнні дії та погодився на автономію курдів.