Боснія та Герцеґовина

Країна в Європі, на Балканському півостр., з незначним виходом до Адріатичного м. Гориста, більшість території займає Динарське нагір'я; невел. низ. над р.: Савою, Дриною, Босною; клімат помірний, теплий, на зх. — субтропічний, середземноморський; дубові ліси. Боснійці (мусульмани), серби (православні), хорвати (католики); у м. бл. 40% населення, гол. м.: Сараєво, Баня-Лука. Господарство зруйноване внаслідок громадянської війни; видобувна промисловість (руди металів), лісівництво та сільське господарство (зернові, соняшник, виноград, вівчарство). Історія. З XII ст. територія під угорським впливом; засновано 2 незалежні князівства (XIV-XV ст. кор.); 1463-82 завойована турками; з 1878 — під австро-угорською окупацією (анексована 1908); з 1918 — у Кор. СХС (з 1929 — Югославії); під час II Світової війни включена до незалежної Хорватської держави; з 1945 — союзна республіка Югославії; 1991 парламент Б. та Г. оголосив незалежність; з 1992 — війна між мусульманським, сербським та хорватським населенням Б. та Г.; 1995 — перемир'я в Дейтоні між ворогуючими сторонами: поділ Б. та Г. на мусульмансько-хорватську та сербську частини при формально збереженій єдності країни.