Горацій

(Horatius)

Флакк Квінт, 65-8 до н.е., рим. поет; сатири, еподи, пісні (оди), послання; послання До пізонів (відоме ще як Мистецтво поезії) стало основою європ. поетики (до початку XIX ст.), оди — зразком для європ. лірики.

Значення в інших словниках

1. Горацій — Гора́цій іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ГОРАЦІЙ — • ГОРАЦІЙ (Квінт Горацій Флакк; Quintus Horatius Flaccus; 8.XII 65 до н. е., м. Венузія — 27.XI 8 до н.е., Рим) - рим. поет. Автор двох книг сатир і зб. віршів "Еподи" на суспільні й побут. теми, 4 книг лірич.  Українська літературна енциклопедія
3. Горацій — Гора́цій, -ція, -цієві (рим. поет)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)