Дубровиця

М. у Рівненській обл., райцентр, на р. Горині; 11 тис. мшк.; підприємства легкої, харчової промисловості; перша згадка 1005, у ХII ст. центр удільного князівства, пізніше у складі Галицько-Волинського князівства, Литви, Польщі, з 1793 у Рос. імперії; 1918-19 бої між Армією УНР та комуністичними повстанцями, 1920-39 у складі II Речі Посполитої, з 1939 в УРСР.

Значення в інших словниках

1. Дубровиця — Дубро́виця іменник жіночого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. дубровиця — див. ліс  Словник синонімів Вусика