Діана

В рим. міфології богиня лісів, тварин, місяця і плодючості; опікунка жінок під час пологів; ототожнювана з грец. Артемідою.

Значення в інших словниках

1. Діана — Діа́на іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Діана — Діана – у староримській міфології покровителька полювання і диких звірів, богиня місяця. Зображувалась у вигляді молодої дівчини з луком і сагайдаком за плечима, уособлювала дівочу неприступність. Ототожнювалася з старогрецькою Артемідою.  Словник крилатих висловів
3. діана — -и, ж. У давньоримській міфології богиня Місяця й полювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. Діана — лат.; deus — бог; в давньоримській міфології Діана (Diana) —богиня Місяця і полювання. Діна; Ана, Аня.З душею співа Петриненко Діана,І пісня лунає в степах над Дніпром.На крилах підносить нас сила незнана,І хочеться в небо злетіти орлом (Ф.  Власні імена людей. Словник-довідник
5. діана — діа́на (лат. Diana) у давньоримській міфології богиня Місяця й полювання, її ототожнювали з грецькою богинею Артемідою.  Словник іншомовних слів Мельничука