Квебек
I
м. у Канаді, адміністративний центр провінції К., порт на р. Св. Лаврентія; 165 тис. мшк., міська агломерація 650 тис.; кушнірська, харчова, паперова промисловість; залізничний вузол; науковий центр (2 унів.); туризм, музеї; шпиталь і монастир (XVII ст.), собори (XVII-XVIII ст.), будинки й громадські споруди (XVII-XIX ст.), в тому числі парламент. Фр. факторія та фортеця засновані С. де Шампленом 1608; перше поселення Нової Франції, її адміністративний центр до 1763, пізніше перейшло у посідання Вел. Британії; у XIX ст. адміністративний центр однієї з брит. колоній у Канаді, теп. провінції К.
II
провінція Канади, на Лабрадорі та у долині р. Св. Лаврентія; 1,5 млн. км2, 7,1 млн. мшк., бл. 4/5 франц. походження; гол. м.: Монреаль, Квебек (адміністративний центр); мішані ліси, тайга, тундра; другий, після Онтаріо, за рівнем економіки у країні; багато сировинних ресурсів (руди заліза та кольорових металів); виробництво транспортних засобів, одягу, паперу, меблів; тваринництво, овочівництво, лісове господарство; населення і промисловість зосереджені у долині р. Св. Лаврентія. Територія заселена індіанцями, від XVII ст. колонізована французами (Нова Франція); 1763 передана Вел. Британії, брит. колонія, від 1867 провінція Канади; більшість населення Квебеку — франкофони; у ХХ ст, особливо у 2-й пол., розвиток франц. націоналістичного руху та сепаратистських тенденцій.