Кенія
I
вулканічний масив в К., вис. 5199 м — друга вершина в Африці після Кіліманджаро; до 1200 м ліси, вище льодовики; понад 3300 м національний парк.
II
держава в Африці, біля Індійського о. Плоскогір'я з вулканічними масивами (К.), розсічене Вел. Сх. грабеном; екваторіально-сухий клімат, на узбережжі — вологий; савани, степи. Народи банту, нілотські; анімісти, християни. Землеробський край (кава, чай, сізаль, зернові, розведення тварин) з розвинутою переробною промисловістю (зокрема, харчовою, текстильною, металообробною); туризм; гол. порт Момбаса. Історія. У I тис. араб. колонізація узбережжя, торгівля, переважно слоновою кісткою і невільниками, сильні незалежні міські осередки (між ін. Момбаса, Малінді); в VII-VIII ст. ісламізація; від XVI ст. під пануванням португ., у XVIII-XIX ст. — султанів Оману; від 1895 брит. протекторат, від 1920 колонія К.; сильний визвольний рух (1952-56 повстання мау-мау); від 1960 брит. домініон, від 12 XII 1963 незалежна республіка, член Брит. Співдружності Націй; 1982-91 монопартійна система; прозх. орієнтація; стабільна (на тлі континенту) внутрішня ситуація.