Лондон

I

(London)

Джек (Джон Ґріффіт), 1876-1916, америк. письменник; пригодницькі повісті, часто автобіографічні, про боротьбу людини-одинака із суспільним ладом, долею, силами природи (Поклик предків, Мартін Іден).

II

столиця Сполученого Кор. Вел. Британії та Пн. Ірландії, на р. Темза; 1580 км², 7 млн. мшк. (Вел. Л.); штаб-квартира Співдружності; світовий фінансово-торговельний центр (біржі цінних паперів та кольорових металів); вел. порт (довж. набережної 57 км), перевалка понад 44 млн. т (гол. чином привіз палива, руд металів, зерна, бавовни); виробництво транспортних засобів, електротехнічна та електронна, хіміч. (у тому числі нафтохіміч.), легка (швейна), поліграфічна промисловість; шліфування діамантів; 3 міжнародні аеропорти (найбільший Гітроу); залізничний вузол, метро (з 1863, найдавніше в Європі); численні вузи (9 унів.), дослідні інститути; центр міжнародного туризму; музеї (Брит. музей) та картинні галереї (Національна галерея, галерея Тейт); середньовічна фортеця Тауер, ґотичні собори (Вестмінстерське абатство, XII-XIV, XVIII ст.); будівлі XVII-XIX ст., кафедральний собор Св. Павла, королівський палац Бакінґем; неоґотичні будинки парламенту. Рим. Лондініум, з I ст. н.е. м. і торговельний центр, столиця рим. провінції Британія; з XI ст. столиця Англії, важливий порт, привілеї (міське самоврядування), фінансовий і торговельний центр Брит. імперії; у XIX ст. одна з гол. столиць світу, у ХХ ст. набув значення важливого фінансового та культурного центру; під час II Світової війни ціль нім. бомбардувань, резиденція багатьох еміграційних урядів.

Значення в інших словниках

1. Лондон — Ло́ндон 1 іменник чоловічого роду столиця Великобританії Ло́ндон 2 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. лондон — ло́ндон Львівський обласний наркологічний диспансер (Лучук)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. Лондон — Ло́ндон, -ну, -нові, в -ні (м.) Ло́ндон, -на (амер. письм.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)