Лютер

(Luter)

Мартін, 1483-1546, нім. теолог і релігійний реформатор, засновник лютеранства; 1517 почав реформацію з об'яви 95 тез проти торгівлі індульгенціями та ін. зловживань католицького духовенства; відлучений рим. папою від Церкви, засуджений до вигнання, перебував у замку Варбурґ біля Айзенаху, пізніше повернувся до Віттенберґу; до кінця життя розробляв теологічні основи нового віросповідання, боровся з католицизмом, анабаптистами, полемізував з ін. релігійними реформаторами (в тому числі з У. Цвінґлі); нім. переклад Біблії, Вел. катехізис.

Значення в інших словниках

1. Лютер — Лю́тер прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. Лютер — Лютер Мартін (1482-1546) — Німецький теолог, реформатор і перекладач Біблії. Будучи з 1512 професором теології у Віттенберзі в Саксонії, Лютер сформулював теологію виправдання, використовуючи в осносному твори св. Павла і св. Августина (див.  Енциклопедія політичної думки
3. лютер — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. лютер — -а, ч., арх. Лютеранин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. Лютер — Лютер у Бога не вірить. Про того, хто хоче переробити християнство.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. Лютер — див. Лютер, Мартин  Філософський енциклопедичний словник
7. Лютер — Лю́тер, -тера, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лютер — Лю́тер, -тра м. = лютор. К. МБ. III. 261.  Словник української мови Грінченка