Універсальний словник-енциклопедія

Мадаґаскар

Африк. держава на острові М. і прилеглих островах в Індійському о. Височинно-гориста з тектонічними западинами; клімат від екваторіального вологого на сх. до екваторіального сухого на зх.; тайфуни (на сх.); багата флора і фауна з ендемікою; 99% малаґасійці; анімісти, християни. Слаборозвинута сільськогосподарська країна (рис, ванілін — за збором 1 місце у світі, кава, гвоздика; розведення худоби); рибальство; легка промисловість; гол. порт — Туамасіна. Історія. Від XIV-XV ст. тубільні кор., від XVII ст. домінація держави Меріна; від XVII ст. європ. проникнення; в XIX ст. фр.-брит. суперництво; 1883-95 окупований французами, від 1896 колонія; в зв'язку з опором королеви Ранавалуни III пацифікація 1896-1905; від 1958 автономна республіка у Фр. Співдружності, від 1960 незалежна; військові перевороти 1972 і 1975, побудова системи за взірцем комуністичних держав, послаблення зв'язків із Францією; у 80-х соціально-економічна криза, від 1990 демократизація держави.

Універсальний словник-енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. Мадаґаскар — Мадаґаска́р, -ру (острів)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)