Малин

М. у Житомирській обл., райцентр, на р. Ірша; 30 тис. мшк.; підприємства паперової, меблевої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; парк (XIX ст.). Заснований в XI ст., у середньовіччі під владою Литви та Польщі, з 1793 у складі Рос. імперії.

Значення в інших словниках

1. Малин — Ма́лин іменник чоловічого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Малин — Ма́лин, -на, -нові, -ном (м.); ма́линський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)