Мексика
Держава у Пн. та Центр. Америці, на узбережжі Тихого о. та Мексиканської зат.; поділяється на 31 штат і федеральну округу. Височинногориста: Мексиканське нагір'я, пасма Кордильєр вис. до 5700 м (Орісава), численні діючі вулкани (найактивніші: Коліма, 4100 м; Попокатепетль, 5452 м); сильні землетруси; прибережні низ.; клімат: від сухого тропічного до вологого субтропічного; р.: Ріо-Браво-дель-Норте (Ріо-Ґранде), Ріо-Ґранде-де-Сантьяґо, оз. Чапала; ліси, пустелі, савани; національні парки та резервати. Метиси (75%), індіанці (майя, ацтеки), білі; католики 90%, протестанти; високий природний приріст бл. 23%; вел. м.: Мехіко, Ґвадалахара, Монтеррей, Пуебла. Промисловість та сільське господарство країни швидко розвивається; доволі стрімке збільшення національного валового продукту (в середньому 5%), високий закордонний борг — понад 113 млрд. дол. США (2 місце у світі після Бразилії); вел. поклади корисних копалин: нафта (бл. 5% світового видобутку), природний газ, сірка, флюорит, руди цинку (бл. 8%), міді, олова (6%), срібла (18%, 1 місце в світі), ртуті (6%), заліза, олова, урану, золота; промисловість: нафтохіміч., металургійна, машинобудівна, транспортних засобів; землеробство (штучне зрошення): цукрова тростина (4%), зернові, цитрусові (10% світового збору цитрусів), картопля, виноград, бавовна, кава, квасоля (8%) та ін.; скотарство, свинарство, розведення коней та ослів; рибальство; обслуговування туристів (бл. 17 млн. щороку); ремесла; автомобільний (Панамер. шосе), залізничний, авіаційний транспорт; гол. морські порти: Тампіко і Веракрус над Мексиканською зат., Масатлан і Ґуаймас над Тихим о. Історія. Територія заселена індіанцями (ольмеки, сапотеки, майя, тольтеки, ацтеки — мезоамер. цивілізації); 1519-21 завойована іспанцями (Е. Кортес); до 1821 в іспан. віце-кор. Нова Іспанія; від 1821 незалежна держава, до 1823 імперія, пізніше республіка; анексія Техасу США (1845) стала причиною мексиканської війни 1846-48, яка закінчилася поразкою Мексики та втратою на користь США значних територій; 1854-76 ліберальна революція, зв. реформою: громадянська війна, уряд Б. Хуареса Ґарсії (ліберальні реформи), інтервенція, Мексиці нав'язана імперія (1864-67, Максиміліан Фердинанд Йосиф), відновлення республіки; 1877-1911 проєвроп. і прокапіталістична диктатура П. Діаса де ла Круса, повалена мексиканською революцією 1910-17; від 1929 правління Революційно-інституційної партії, яка ставила за мету здійснення постулатів революційної конституції 1917, на практиці дедалі більш бюрократичним та неефективним; у 70-х відкриття покладів нафти — нездійснена надія М. на економічну незалежність та добробут; 1992 вступ М. до НАФТА.