Мехіко
I
столиця Мексики, в центр. частині країни, на вис. 2250 м; найбільша агломерація світу; м.: 15,3 млн. мшк. (1994), з околицями: 21,3 млн. (з федеральною округою, м. Нетсауалькойотль і частиною штату М.); найбільший центр країни та Лат. Америки; чорна металургія, нафтоочисні підприємства, машинобудівна, автомобільна, електротехнічна, поліграфічна промисловість; вел. транспортний вузол (Панамер. шосе, аеропорт); метро; осередок науки (7 академій, численні навчальні заклади, унів.), культури (відомі музеї, пам'ятки) і туризму; місце літніх Олімпійських ігор 1968; сильні землетруси, останній 1985. Кафедральний собор (XVI-XVIII ст.), шпиталь (XVI ст.), численні монастирі й церкви, палац віце-короля — теп. Національний палац (XVII ст.), ратуша (XVI, XVIII ст.), численні колегіуми, палаци, будинок інквізиції (XVIII ст.) та ін.; будівлі XIX ст., сучасні, в тому числі: унів. містечко, Олімпійський стадіон. Засноване 1521/22 іспанцями на руїнах ацтекського Теночтитлану; столиця іспан. віце-кор. Нова Іспанія, від 1821 незалежної Мексики.
II
штат у Мексиці, навколо федеральної столичної округи; 21,4 тис. км2, 9,8 млн. мшк.; густо заселений; адміністративний центр Толука; гористий; зернові, цукрова тростина; скотарство; видобуток золота, срібла, руд міді; розвинута промисловість; туризм; численні пам'ятки, в тому числі Піраміда Сонця в Теотіуакані.
Універсальний словник-енциклопедія