Мілан
М. в Італії, на пн.-зх. Паданської рівнини, адміністративний центр обл. Ломбардія; 1,4 млн. мшк., з передмістями 4 млн. мшк.; гол. промисловий регіон країни (літаки, автомобілі, енергетичні пристрої, хімікалії, текстильні вироби); міжнародні багатогалузеві ярмарки; розташування вел. банків (Credito Italiano), видавничих фірм; найбільший залізничний і дорожній вузол Італії, 2 міжнародні аеропорти; 3 унів.; консерваторія імені Дж. Верді; знаменитий оперний театр Ла Скала; центр міжнародного туризму; ґотичний кафедральний собор (XIV, XV-XIX ст.), храми: романські Сан-Амброзіо (IX, XI-XII ст.) і Сан-Лоренцо (VI, XII, XVI ст.), ренесансний Санта-Марія делла Ґрація з монастирем (відома фреска Леонардо да Вінчі Остання вечеря); палац Сфорца (XV ст.); музеї (у т.ч. Пінакотека ді Брера). Заснований у IV ст. до н.е.; з 196 до н.е. рим. Медіоланум; з IV ст. — резиденція імператорів та єпископів, пізніше під владою ланґобардів, Каролінґів та їхніх нащадків; з XI ст. — міська комуна; з 1395 — герцоґство М. під владою Вісконті, Сфорца (з 1450), Іспанії (з 1555, розквіт культури та господарства) та Австрії (1714-1859), з перервою (1797-1814); у XIX i XX ст. — швидкий розвиток господарства.
Універсальний словник-енциклопедія