Нептун

I

восьма за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша, ніж виникає з одержаної від Сонця енергії, що свідчить про інтенсивне нагрівання, викликане гравітаційним стисненням планети; Н. має розлогу атмосферу (головним чином, водень, гелій та метан) з хмарами, де швидкість вітру сягає 1000 км/год.; кільця (2 вузьких, 2 широких) з уламків матерії, 8 супутників, магнітне поле.

II

в рим. міфології італ. бог води, після ототожнення з грец. Посейдоном також бог моря.

Значення в інших словниках

1. Нептун — Непту́н 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог моря Непту́н 2 іменник чоловічого роду планета  Орфографічний словник української мови
2. нептун — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог моря. Свято Нептуна — жартівливий морський обряд обливання водою того, хто вперше перетинає екватор. 2》 Восьма за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нептун — непту́н (лат.Neptunus) 1. У давньоримській міфології бог моря; у давньогрецькій міфології – Посейдон. 2. Восьма за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи, яку не можна побачити неозброєним оком.  Словник іншомовних слів Мельничука