Ніґерія

Федеративна держава в Африці, на узбережжі Ґвінейської зат.; 19 штатів і столичний федеральний округ. Височинно-гірська (вис. Джос), на пд. низовина, клімат на пн. екваторіальний сухий, на пд. — екваторіальний, дуже вологий; савани, екваторіальні ліси. Найщільніше населена африк. країна, осн. народи: гауса, йоруба, ібо, фулани; мусульмани, анімісти; гол. міста: Лаґос (до 1991 столиця), Ібадан. Основу економіки становить землеробство та гірничо-рудна промисловість; вирощування олійної пальми (світовий постачальник насіння й олії), какао-бобів, арахісу, бавовни; розведення худоби; експлуатація лісів; видобуток нафти із покладів у дельті Ніґеру і шельфі (значна частка брит. капіталу), руд, олова; текстильна, харчова, машинобудівна промисловість; традиційне ткацтво, гончарство; гол. торговий порт — Лаґос, нафтовий — Бонні. Історія. У середньовіччі держави-міста народів гауса, йоруба (у т.ч. Іфе, Бенін), канем (від XIV ст. Борну); з 2-ої полов. XV ст. на узбережжя проникають європейці, інтенсивна торгівля невільниками (частина т.зв. Невільницького Берега); в XIX ст. фуланами створений султанат Сокото; в 2-й полов. XIX ст. брит. колонізація, 1914 поєднання брит. володінь в колонію і протекторат Н.; у 50-х розвиток автономії; від 1960 незалежна держава Брит. Співдружності Націй; 1961 до Н. приєднано пн. частину брит. Камеруну; від 1963 федеративна республіка; етнічні й релігійні конфлікти; 1967-70 відокремлення сх. регіону (заселеного переважно іґбо), як незалежної республіки Біафра та громадянська війна, що закінчилась поразкою сепаратистів (бл. 2 млн. жертв); численні державні перевороти й правління військових; 1985-93 правління ген. І.Б. Бабанґіди; 1993 черговий військовий державний переворот.