Пенджаб

I

історична країна у Пд. Азії, в Пакистані (провінція П.) та Індії (штат П.); алювіальна рівнина, утворена наносами 5 рік (басейн Інду), які випливають із Гімалаїв; густо заселений землеробський регіон. Від бл. 3500 до н.е. у зоні культури Інду; бл. 1500 до н.е. опанований аріями; з XI ст. н.е. під владою мусульманських династій; у XVIII ст. у складі держави Маратгів, з 1805 у державі сикгів; із 1849 брит. колонія; 1947 поділений між Пакистаном та Індією; сепаратистський рух сикгів.

II

штат у Індії на кордоні з Пакистаном; 50,4 тис. км², 21,7 млн. мшк., пенджабці; адміністративний центр Чандіґарг, вел. м.: Амрітсар (релігійний центр сикгів), Лудгіана; вирощування (штучне зрошування) пшениці, бавовни, олійних рослин; комплекс гідроелектростанцій на р. Сатледж і Б'яс; харчова промисловість.

III

автономна провінція Пакистану на кордоні з Індією; 205,3 тис. км², 53,8 млн. мшк., пенджабці; адміністративний центр Лагор, вел. м.: Файсалабад, Равалпінді, Мултан; алювіальна Пенджабська низ., на пд. пустеля Тгар; гол. землеробський регіон країни; вирощування зернових, бавовни, цукрової тростини; розведення худоби; бавовняна, цукрова промисловість; ремесла; густа транспортна мережа.

Значення в інших словниках

1. Пенджаб — Пенджа́б іменник чоловічого роду провінція Пакистану; штат Індії  Орфографічний словник української мови
2. Пенджаб — Пенджа́б, -бу. В -бі (країна)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)