Перу
Держава у Пд. Америці, на узбережжі Тихого о.; на зх. — Анди з діючими вулканами, на сх. — передгірні рівнини і низ. Амазонки; землетруси; клімат на зх. і сх. тропічний сухий, в Андах — гірський; гол. р.: Укаялі, Мараньйон; оз. Тітікака; тропічні й гірські ліси (53% поверхні), савани, степи. Індіанці — 45%, метиси — 40%, білі — 10%; католики — 92%; вел. м.: Арекіпа, Трухільйо, Кальяо. Основа економіки сільське господарство, рибальство, гірничодобувна галузь; вирощування кукурудзи, кави, картоплі, бавовни; вівчарство, тваринництво; видобуток нафти, срібла, руд заліза, цинку, міді, свинцю; харчова (переважно рибна, цукрова), текстильна галузі виробництва, металургійні заводи (у т.ч. кольорових металів), нафтоперегінна промисловість, експлуатація лісів (каучук); ремесла; туризм; гол. морський порт Кальяо. Історія. Територія заселена індіанцями (у I тис. до. н.е. культура Хавін, у I тис. н.е., зокрема, культури Мохіца, Нацза, Тіахуанако), від XV ст. — держава Хіму, у XV ст. здобута інками; 1531-35 завойоване іспан. конкістадорами (Ф. Піссарро), від XVI ст. — в іспан. віце-кор. П.; 1780-82 — антиісп. повстання індіанців на чолі з Тупак Амару; від 1821 — незалежна республіка, 1836-39 конфедерація з Болівією; 1866-71 — війна з Іспанією; територіальні втрати після війни з Чилі 1879-84 (особливо війна за Тихий о., або війна за селітру); у 1-ій полов. XIX ст. — заборгованість, залежність від міжнародного капіталу, зростання впливів США, селянські бунти, розвиток лівих рухів і партій, прикордонні конфлікти з Еквадором і Колумбією (війна 1940-42 з Еквадором закінчилася на користь П.); 1968 до 1980 — військове правління, (1968-75 — президент Дж. Веласко Альварадо), реформи (земельна, націоналізація промисловості); після кризи 80-х — радикальні економічні та політичні зміни за правління президента А.К. Фухіморі (від 1990).