Пірр

319-272 до н.е., цар Епіру; у війні з Римом здобув блискучу перемогу, але ціною дуже вел. втрат (звідси піррова перемога).

Значення в інших словниках

1. Пірр — Пірр, -ра. Пі́ррів, -рова, -рове. Пі́ррова перемо́га  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)