Судан
I
географічний регіон в Африці, між Сахарою і екваторіальними лісами Верхньої Ґвінеї і западини Конґо; бл. 5 млн. км2; на пн. С., у смузі Сахелю, катастрофічні посухи 1968-74 і 1981-84.
II
держава у Пн.-Сх. Африці, на узбережжі Червоного м. Височинний (Долина Білого Нілу), на зх. і пд. сх. вулканічні масиви (вис. понад 3000 м); у пн. частині піщана і кам'яниста пустеля Сахара; клімат сухий тропічний, пустинний на пн., екваторіально-мусонний на пд.; значна мінливість опадів (катастрофічні повені, тривалі посухи); довж. Нілу в кордонах Судану 2000 км, гол. притока Блакитний Ніл; у пд. частині савани та терасові ліси. Араби 49%, нілотські народи (дінка, луо, нуеро, фур) 35%, нубійці, белуджі, асанта; державна релігія іслам; мусульмани 70%; традиційні вірування, католики; міське населення 22%; 750 тис. біженців з Ефіопії, Чаду й Еритреї. Слабо розвинена країна, від 80-х голодна катастрофа; гол. землеробський район Ель-Джазіра (штучне зрошення); вирощування зернових (сорго, просо, кукурудза), цукрової тростини, бавовни, фінікової пальми, арахісу, сезаму, фруктів (цитрусові); кочове розведення верблюдів; збір ґуміарабіку з дикорослої акації (1-ше місце у світі); видобуток нафти, хромової руди, золота; видобуток солі з морської води; харчова (цукрова й олійна), легка (бавовняна, чинбарська), цементна, нафтохіміч. промисловість; судноплавство Нілом (із розривами у районі порогів); гол. порти: Порт-Судан (сполучений шосе з Хартумом), Савакін. Історія. У I тис. до н.е. незалежне королівство Куш (столиця Напата, пізніше Мерое), у IV ст. н.е. завойоване Аксумом; від VI ст. християнські держави Мукурра та Альва; з VII ст. араб. колонізація, до XVI ст. поширення ісламу; від XVI ст. султанати Дар-Фур і Сеннар; 1820-21 Пн. і Центр. С. завойований єгипетськими турками; зростання брит. впливів; 1881-85 антибрит. повстання під проводом вождя Магді з С. і здобуття незалежності; з 1899 єгипетсько-брит. кондомініум; з 1956 незалежна республіка; 1958-64 військова диктатура; конфлікт між мусульманською Пн. та християно-анімістським Пд. (1963 на Пд. вибухнуло повстання); 1969 державний переворот, правління ген. Дж. Ен-Нумайрі (до 1985); 1973 конституція (автономія пд. провінцій, однопартійна система); часті спроби державних переворотів, терор щодо опозиції; запровадження 1983 шаріату; у 80-х відверта громадянська війна між Пн. та Пд., в якій Пд. вимагав відміни ісламського законодавства і повернення автономії; 1989 військовий путч; країна знищена війною, катастрофічними наслідками посух і голоду; наплив втікачів із Ефіопії та Чаду. К.