Тульчин
М. у Вінницькій обл., райцентр, на березі р. Сільниці (басейн Пд. Бугу); 17 тис. мшк.; підприємства взуттєвої, швейної, меблевої, харчової промисловості; старий палац (1757, найкращий зразок класицизму в Україні, архітектор Лякруа, за часів рад. влади сильно зруйнований), малий палац (1782), Успенська церква із дзвіницею (XVIII-XIX ст.); перша згадка 1607 п. н. Нестервар, як фортеця Калиновських, з 1649 сотенне містечко Брацлавського полку, 1672-98 під турец. окупацією, 1698-1793 у складі Речі Посполитої (1787 маґдебурзьке право, 1792 резиденція Тарговицької конфедерації), з 1793 у складі Подільської губернії Рос. імперії; 1818 створено Тульчинську управу Союзу благоденства, з 1823 керівний центр Пд. товариства декабристів; під час Укр. революції кількаразово опанований Армією УНР.
Універсальний словник-енциклопедія