Фуст

(Fust)

Йоган, бл. 1400-66, нім. купець і друкар, на гроші якого Й. Ґутенберґ обладнав велику спільну друкарню, за борги віддану Фустові у повне володіння; у ній разом із зятем, П. Шеффером, Ф. видрукував першу книгу з колофоном та сиґнатурою; підготований, можливо, з Й. Ґутенберґом Майнський Псалтир (1457) і 48-рядкова Біблія (1462).

Значення в інших словниках

1. фуст — (будів.) стовбур  Словник чужослів Павло Штепа
2. фуст — ФУСТ, а, ч., архт. Стовбур, стрижень колони. Високий фуст.  Словник української мови у 20 томах
3. фуст — -а, ч., архіт. Стовбур, стрижень колони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фуст — (італ. fusto) архіт. стовбур, стрижень колони.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фуст — (італ., фр.) Циліндрична або гранована основна частина колони від бази до капітелі. Розміри Ф., його ентазис, наявність канелюр залежать від того, до якого ордера належить колона.  Архітектура і монументальне мистецтво