Фінікія
У стародавні часи — країна на сх. узбережжі Середземного моря (сучасні Ліван і частина Сирії), з початку III тис. до н.е. заселена фінікійцями, засновниками багатьох міст-держав (Акко, Тир, Сидон, Беритос, Арвад, Уґарит); високорозвинене ремесло (в тому числі кораблебудування, ткацтво, виробництво скла, пурпуру), а також торгівля на суші й на морі (колонії); розквіт Ф. у XI-VIII ст. до н.е.; винайдення алфавітного (з літерним позначенням тільки приголосних) письма; економічно і культурно розвинена Ф. політично завжди залежала від найсильнішої у певний період держави: Ассирії, Вавилонії, Персії, Греції, Риму, Візантійської імперії; у VII ст. н.е. Ф. завоювали араби.