азот
N, хіміч. елемент з атомним числом 7; безбарвний газ без запаху; в звичайних умовах хіміч. мало активний; входить до складу повітря, живих організмів (макроелемент) і земної кори; використовується, напр., у виробництві аміаку, азотної кислоти, для поверхневої обробки сталі (азотування), створення захисної атмосфери; відкрив 1722 Д. Разерфорд.
Універсальний словник-енциклопедія