алебарда

Зброя із насадженим на довгий (2,5 м) держак наконечником, що складається з сокири, піки і гака; використовувала піхота, переважно у ХIV-ХV ст.; пізніше зброя замкової і міської варти.

Значення в інших словниках

1. алебарда — алеба́рда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. алебарда — -и, ж. Старовинна зброя – сокира у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак із списом на кінці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. алебарда — АЛЕБА́РДА, и, ж. Старовинна зброя – сокирка у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак зі списом на кінці. Біля дверей стояло дванадцять драбантів з алебардами (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. алебарда — алеба́рда (франц. hallebarde, з італ. alabarda) старовинна холодна зброя, довгий спис з сокирою.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. алебарда — АЛЕБА́РДА, и, ж. Старовинна зброя — сокирка у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак із списом на кінці. Біля дверей стояло дванадцять драбантів з алебардами (Панч, III, 1956, 205)  Словник української мови в 11 томах