алкоголізм

Хронічне захворювання, викликане залежністю від споживання алкогольних напоїв; обмежує розумову та фізичну активність, спричиняє психічні хвороби, важкі ураження печінки, нирок; збільшує злочинність, сприяє поширенню венеричних захворювань, поглибленню соціальних проблем; лікування складне, тривале.

Значення в інших словниках

1. алкоголізм — алкоголі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. алкоголізм — АЛКОГОЛІЗМ – АЛКОГОЛІЗ Алкоголізм, -у. Захворювання, що спричиняється систематичним уживанням алкогольних напоїв. Алкоголіз, -у. Обмінний розклад речовин при взаємодії зі спиртом.  Літературне слововживання
3. алкоголізм — -у, ч. Захворювання, що розвивається внаслідок тривалого зловживання спиртними (алкогольними) напоями. || розм. Зловживання спиртними напоями; пияцтво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. алкоголізм — АЛКОГОЛІ́ЗМ, у, ч. Захворювання, що розвивається внаслідок тривалого зловживання спиртними напоями. Се був мужик коло 35 літ, низького росту, худий.., з виразними слідами алкоголізму (І.  Словник української мови у 20 томах
5. алкоголізм — алкоголі́зм (від алкоголь) захворювання, що розвивається внаслідок зловживання спиртними напоями. Призводить до фізичних і психічних розладів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. алкоголізм — ПИЯ́ЦТВО (постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них), П'Я́НСТВО, АЛКОГОЛІ́ЗМ, ПИЯ́ТИКА розм. (Зінько:) І коли це пияцтво притишиться?! (М. Кропивницький); — А пригадайте собі, люди, скільки лиха наробили вам шинки, п'янство?...  Словник синонімів української мови
7. алкоголізм — АЛКОГОЛІ́ЗМ, у, ч. Захворювання, що розвивається внаслідок тривалого зловживання спиртними (алкогольними) напоями. Се був мужик коло 35 літ, низького росту, худий.., з виразними слідами алкоголізму (Фр.  Словник української мови в 11 томах