ацетилен

НС=СН, безбарвна органічна сполука, горючий газ; одержують, напр., шляхом розкладу карбіду водою; сировина для хіміч. промисловості, напр., у виробництві синтетичних матеріалів; використовується також в ацетиленово-кисневих пальниках (темп. до 3000оС), для різання і зварювання металів; також у виробництві сажі.

Значення в інших словниках

1. ацетилен — ацетиле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ацетилен — -у, ч. Безбарвний вибухонебезпечний газ, що складається з вуглеводню та Карбону. Використовують для автогенного різання і зварювання, для достигання незрілих овочів та фруктів тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ацетилен — АЦЕТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Безбарвний отруйний газ із неприємним запахом, що складається з вуглецю і водню; горить яскравим полум'ям. В особливих умовах термічної обробки з метану одержують ацетилен (з наук.-попул. літ.); А як твоя стаття про ацетилен? Чи пишеш? (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. ацетилен — ацетиле́н (від лат. acetum – оцет і грец. ϋλη – речовина, сировина) органічна сполука, безбарвний газ, з повітрям утворює вибухові суміші. Застосовують при зварюванні металів, у виробництві пластмас, оцтової кислоти.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ацетилен — Ацетиле́н, -ну, -нові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ацетилен — АЦЕТИЛЕ́Н, у, ч. Безбарвний отруйний газ з неприємним запахом, що складається з вуглецю і водню; горить яскравим полум’ям. А як твоя стаття про ацетилен? Чи пишеш? (Коцюб., III, 1956, 151); В особливих умовах термічної обробки зметану одержують ацетилен (Наука.., 3, 1958, 14).  Словник української мови в 11 томах