бром
Вr, хіміч. елемент з атомним числом 35; неметал; червоно-коричнева летка рідина, її випари подразнюють слизові оболонки; хіміч. дуже активний, сильний окисник; утворює бромистий водень, кисневі кислоти; широке застосування мають броміди; зустрічається (у вигляді сполук) в земній корі, морській воді, живих організмах; застосовується при органічному синтезі, гол. чином у виробництві барвників та ліків; відкритий 1826 Балардом (A. J. Balard).
Універсальний словник-енциклопедія