білірубін

Оранжево-червоний барвник жовчі, який розкладається бактеріями в шлунково-кишковому тракті; при захворюваннях печінки і жовчних шляхів потрапляє у кров і накопичується у шкірі (жовтяниця).

Значення в інших словниках

1. білірубін — білірубі́н іменник чоловічого роду жовчний пігмент  Орфографічний словник української мови
2. білірубін — -у, ч., мед. Один із жовчних пігментів жовтогарячого кольору, що виділяється з жовчю в кишечник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білірубін — БІЛІРУБІ́Н, у, ч. Один з основних пігментів у жовчі людей і м'ясоїдних тварин, що утворюється шляхом ферментативного відновлення білівердину.  Словник української мови у 20 томах
4. білірубін — білірубі́н (від лат. bilis – жовч і ruber – червоний) один з жовчних пігментів жовто-оранжевого кольору. Утворюється переважно в печінці, виділяється з жовчю.  Словник іншомовних слів Мельничука