відеографія

Електронний спосіб реєстрації нерухомих зображень, що дає ефект, наближений до традиційної фотографії; оптичне зображення проектується на напівпровідникову пластину його перетворювача; утворені на ній потенціали реєструються в аналоговому або цифровому вигляді та записуються на CD чи в пам'яті комп'ютера, а потім відтворюються на екрані монітора.

Значення в інших словниках

1. відеографія — ВІДЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Створення та поширення відеоінформації, в тому числі зі звуковим супроводом, за допомогою відеоапаратури; виробництво відеопродукції.  Словник української мови у 20 томах