війна Світова I 1914-18

Збройний конфлікт між утвореними на межі ХIX-ХХ ст. військово-політичними союзами; Антанті (Велика Британія, Франція, Росія) та її союзникам (Бельгія, Сербія, Чорногорія, з 1915 Японія, Італія, з 1916 Португалія, Румунія, з 1917 США, брит. домініони, ін. 11 країн, переважно у Лат. Америці) протистояли Німеччина, Австро-Угорщина, підтримані Болгарією й Османською імперією; закінчилась поразкою останніх; повоєнний світовий порядок був усталений на Паризькій мирній конференції 1919-20. Важливим театром воєнних дій була територія Галичини, Закарпаття, Пн. Буковини, Зх. Волині. У VIII-IX 1914 рос. армія (у складі якої була значна частка українців) окупувала Галичину й Буковину, взимку 1914/15 бої у Карпатах, навесні захопила фортецю Перемишль; окупаційна адміністрація запровадила антиукр. режим: заборонені укр. політичні, громадські, культурно-освітні організації, чільні укр. діячі (в тому числі митрополит Андрей Шептицький) інтерновані та заслані углиб Росії; у IV 1915 нім.-австр. війська витіснили рос. армію з Польщі, Галичини, Литви, війна перетворилася на позиційну; у V-VIII 1916 Брусиловський прорив рос. армії, знову окупована Буковина, частина Галичини; 1914 у складі австр. армії створено окремий легіон Укр. січових стрільців (до 1917 у складі цієї формації служило бл. 7 тис. осіб, бойові втрати бл. 3 тис. осіб), окрім того, сотні тис. українців служили в австр. армії (упродовж 1914-18 у 19 піхотних і стрілецьких, 5 кінних, 7 гарматних полках, 8 гарматних бригадах, 8 піхотних дивізіях складали 60-80% особового складу; воювали на рос., італ., сербському, албанському фронтах).