голокост

1. жертва, яку стародавні євреї повністю спалювали на вівтарі; 2. цілковита загибель і знищення; прикладом г. є переслідування і винищення європ. євреїв гітлерівським III Райхом під час II Світової війни.

Значення в інших словниках

1. голокост — ГОЛОКО́СТ, у, ч. Систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як нібито неповноцінних, шкідливих.  Словник української мови у 20 томах
2. голокост — див. голод  Словник синонімів Вусика