дворище
1. форма колективного землеволодіння, сільське поселення групи споріднених сімей (до 10 селянських господарств) у східнослов'янських народів; до складу д. входили також сторонні помічники — потужники, поплічники, економічно залежні особи — половинники, дольники, підсусідки; у процесі економічного розвитку розпалося на індивідуальні господарства; 2. двір землевласника у Київській Русі; 3. місце колишнього двору.
Універсальний словник-енциклопедія