дизентерія

Гостре інфекційне захворювання, спричинене різними видами шигел; симптоми: загальне отруєння, криваво-слизові проноси; бактерії з виділень хворого переносяться через воду, харчові продукти, мухами.

Значення в інших словниках

1. дизентерія — дизентері́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дизентерія — -ї, ж. Гостра інфекційна хвороба людини, за якої уражаються перев. товсті кишки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дизентерія — Бігунка, бігавка, дрісня, отроба, червінка, див. понос, діярея  Словник чужослів Павло Штепа
4. дизентерія — дизентері́я (грец. δυσεντερία – розлад кишечника) 1. Гострозаразна інфекційна хвороба людини; запалення слизової оболонки товстого кишечника, яке супроводиться загальним отруєнням організму. 2. Д. сільськогосподарських тварин – гостра інфекційна хвороба молодняка свиней та овець.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дизентерія — ДИЗЕНТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба), РІЗА́ЧКА розм., БІГУ́НКА розм., ЧЕРВІ́НКА діал. — Я відішлю кадета Біглера в лазарет... видам посвідку, що у нього дизентерія.. Бо одна справа кадет, хворий на червінку, а інша — обкаляний кадет (переклад...  Словник синонімів української мови
6. дизентерія — ДИЗЕНТЕРІ́Я, ї, ж. Гостра інфекційна хвороба людини, при якій уражаються перев. товсті кишки. На відміну від бактеріальної, амебна дизентерія.. зустрічається тільки в місцях з жарким і вологим кліматом (Підручник дезинф.  Словник української мови в 11 томах