дуліби

Сх.-слов'янське плем'я на території Зх. Волині; VI-VII ст. очолювали міжплемінне об'єднання сх. слов'ян, розбитих аварами в VII ст.; з X ст. у складі Київської Русі під назвою волиняни і бужани.

Значення в інших словниках

1. дуліби — -ів, мн. Стародавнє східнослов'янське плем'я, що жило у верхів'ях Західного Бугу і Прип'яті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дуліби — ДУЛІ́БИ, ів, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Західного Бугу і Прип’яті. В кінці VIII — на початку IX століття вона [Волинь] була заселена східнослов’янськими племенами: волинянами, дулібами і бужанами, які є предками сучасних українців (Наука.., 5, 1963, 49).  Словник української мови в 11 томах