дієз

У музичній нотації — графічний знак підвищення висоти звуку на півтону, напр., с на сіs, або на цілий тон (дубль-дієз), напр., f на fisis.

Значення в інших словниках

1. дієз — діез -а, ч., муз. 1》 Назва знака, що вказує на підвищення ступеня звукоряду на півтон. 2》 невідм. Уживається після назви ноти у знач. на півтона вище. Дубль-дієз — знак альтерації, який означає підвищення ступеня звукоряду на два півтона (цілий тон).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дієз — (від гр. diesis — півтон) — знак, який вказує на підвищення ступеня звукоряду на півтон. В буквеному позначенні- склад is. (Див. Додаток V).  Словник-довідник музичних термінів
3. дієз — Діє́з, -за; діє́зи, -зів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)