етилен — Універсальний словник-енциклопедія

етилен — етиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
етилен — -у, ч. Безбарвний горючий газ, молекула якого складається з Карбону і Гідрогену. Вихідна речовина для синтезу поліетилену, етанолу, полістирену та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
етилен — етиле́н (від етил) органічна сполука безбарвний горючий газ. Застосовують для одержання поліетилену, етилбензолу та Інших органічних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
етилен — ЕТИЛЕ́Н, у, ч. Безбарвний горючий газ, який складається з вуглецю та водню і з повітрям утворює вибухові суміші. Етилен.. являє собою безбарвний газ з слабким приємним запахом, який досить добре розчиняється у воді (Заг. хімія, 1955, 421). Словник української мови в 11 томах