зав'язь

Потовщена нижня частина маточки квітки; всередині містить один або кілька зачатків; після запліднення з. перетворюється на плід.

Значення в інших словниках

1. зав'язь — за́в'язь 1 іменник жіночого роду потовщена нижня частина маточки квітки, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід за́в'язь 2 іменник жіночого роду маленькі, недостиглі плоди збірн.  Орфографічний словник української мови
2. зав'язь — див. брунька  Словник синонімів Вусика
3. зав'язь — Зав'язок, зародок; П. початок, основа.  Словник синонімів Караванського
4. зав'язь — -і, ж. 1》 Нижня здута частина маточки у квітці, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід. Іти у зав'язь. 2》 збірн. Маленькі, недостиглі плоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зав'язь — див. ембріон, бутон  Словник чужослів Павло Штепа
6. зав'язь — ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ'Я́ЗЬ, ГУДЗЬ (ГУДЗ) діал. Він.. спритними рухами зав'язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в'яже (С. Руданський); Під горлом — великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є.  Словник синонімів української мови