збудливість

Здатність організмів певним чином реагувати на подразники середовища.

Значення в інших словниках

1. збудливість — збу́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. збудливість — -вості, ж. Властивість за знач. збудливий. || Здатність високоорганізованих тканин (нервової, м'язової, залозистої) реагувати на подразнення змінами фізіологічних властивостей і генерацією процесу збудження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збудливість — ЗБУ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. збу́дливий. Після ознайомлення учнів з будовою нервової клітини вчитель переходить до демонстрування на нервово-м’язовому препараті основних властивостей нервів — збудливості і провідності (Метод. викл. анат.., 1955, 51).  Словник української мови в 11 томах