каприз

У XVI-XVII ст. поліфонічний інструментальний твір; у XIX ст. різновид віртуозного етюду, ліричної мініатюри або фантазії, на інструменті соло або в супроводі оркестру.

Значення в інших словниках

1. каприз — капри́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каприз — див. примха  Словник синонімів Вусика
3. каприз — -у, ч. 1》 Те саме, що забаганка; вередування, примха, химера. 2》 чого, перен. Що-небудь випадкове, несподіване в певній галузі. Каприз моди. Каприз природи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каприз — Вереда, комиза, збаганка, примха, перехоча, химера  Словник чужослів Павло Штепа
5. каприз — ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм., ДУР розм., НО́РОВИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм., ВИ́БРИКИ розм., КО́НИКИ розм., ПРИЧУ́ДА заст.  Словник синонімів української мови
6. каприз — Капри́з, -зу; -ри́зи, -ри́зів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. каприз — КАПРИ́З, у, ч. 1. Те саме, що забага́нка; вередування, примха, химера. Ну, що ж, каприз, примха кохаючої жінки, яка не може ще звикнути, що її чоловік художник (Коцюб., II, 1955, 437); Ми розійшлись..  Словник української мови в 11 томах